Точіння: діагностика та усунення пошкоджень

Розмір не йде рівно в один бік, а стрибає в обидва. Підналагодження не допомагає — після корекції розкид залишається таким самим.

• Різний фактичний розмір пластин: клас точності M має ширший допуск на положення вершини, ніж G.
• Відтискання інструмента і деталі під навантаженням.
• Наріст на кромці, який періодично зривається.
• Пластина сідає в гніздо неоднаково: стружка під опорною пластиною, зношене гніздо, недотягнутий гвинт.

1. Продути й оглянути гніздо перед кожним поворотом пластини.
2. Перевірити, чи немає наросту — він лікується підвищенням Vc.
3. Скоротити виліт державки, перевірити затиск деталі.
4. Знизити ap і f — менше зусилля, менше відтискання.
5. Перейти на гострішу позитивну геометрію, зменшити rε, збільшити κr.
6. Перейти на пластини класу точності G замість M там, де розмір критичний.

Перші деталі в допуску, далі розмір повільно й рівно повзе в один бік. Через N деталей потрібна корекція, ще через N — знову.

Це не несправність, а зношування кромки по задній поверхні: вершина відступає, і разом із нею йде розмір. Питання лише в тому, чи не занадто швидко.

1. Виміряти, скільки деталей проходить до виходу за допуск, і поставити заміну за цим числом.
2. Знизити Vc — швидкість найсильніше впливає на швидкість зношування.
3. Перевірити, чи доходить СОЖ до зони різання.
4. Збільшити rε і κr.
5. Перейти на сплав вищої твердості.

Поверхня матова, рвана або з подряпинами замість рівного сліду подачі.

• Зношена кромка — інструмент уже не ріже, а тисне.
• Наріст: налиплий метал зривається і залишає рвані ділянки.
• Стружка протягується між кромкою та обробленою поверхнею.
• Подача завелика для радіуса при вершині.
• Вібрація — тоді слід регулярний, хвилею.

1. Замінити пластину й подивитися на результат.
2. Знизити f або збільшити rε.
3. Підвищити Vc — низька швидкість на сталі й нержавійці дає наріст.
4. Перейти на чистовий стружколом із полірованою передньою поверхнею.
5. Розібратися зі стружкою: інший стружколом, спрямований струмінь СОЖ.
6. Перевірити виліт і жорсткість.

Свист або деренчання, регулярний хвилястий слід на поверхні, дрібні відколи по всій довжині контакту кромки.

• Завеликий виліт державки або розточувальної оправки.
• Слабке закріплення деталі, тонкостінна або довга деталь без підпори.
• Замала подача при великому радіусі: кромка проковзує.
• Завеликий rε або замалий κr — росте радіальна складова зусилля.

1. Скоротити виліт. Це діє сильніше за будь-яку зміну режиму.
2. Перевірити закріплення деталі, додати люнет або підтиснути задньою бабкою.
3. Підвищити подачу. Товща стружка стабілізує різання.
4. Знизити ap і Vc.
5. Зменшити rε, збільшити κr, перейти на гострішу геометрію.
6. Для глибокого розточування — оправка з твердосплавним корпусом або з демпфуванням.

На виході інструмента з різу залишається загнутий гребінець металу. Стабільно — на в'язких матеріалах.

Наприкінці різу перед кромкою залишається шар, який уже нічим не підпертий: метал не зрізається, а відгинається.

1. Замінити зношену пластину: гостра кромка дає менший задирок.
2. Підвищити подачу.
3. Зменшити ap на останньому проході.
4. Зняти фаску заздалегідь або вивести інструмент під кутом.
5. Перейти на гострішу геометрію з меншим хонінгуванням, збільшити κr.

На виході з різу від деталі відколюється частина кромки. Характерно для чавуну й загартованої сталі.

Та сама причина, що і в задирка, з протилежним знаком: матеріал не гнеться, а руйнується.

1. Знизити f і ap на виході з різу.
2. Зняти фаску до основного проходу.
3. Змінити траєкторію: вихід під кутом.
4. Збільшити κr, перейти на гострішу геометрію.
5. Перевірити жорсткість закріплення деталі.

Рівна світла смуга вздовж різальної кромки з боку задньої поверхні.

Робочий вид зношування — абразивна дія матеріалу. Прискорюють його зависока Vc, замала твердість сплаву і робота без охолодження.

1. Знизити Vc.
2. Перевірити подачу СОЖ: напрямок струменя, тиск, концентрацію.
3. Збільшити rε і κr.
4. Підсилити кромку хонінгуванням або фаскою.
5. Перейти на сплав вищої твердості.

Заглиблення на передній поверхні, трохи відступивши від кромки. Кромка спочатку ціла; коли лунка доростає до неї, кромка ламається без попередження.

Температура в зоні контакту стружки з передньою поверхнею. Головний чинник — швидкість різання.

1. Знизити Vc.
2. Знизити f і ap.
3. Рясне охолодження, бажано під тиском у зону контакту.
4. Стружколом із більшим переднім кутом.
5. Сплав із товстішим термобар'єрним покриттям (CVD).

Локальна виїмка рівно там, де кромка виходить із матеріалу. Решта кромки в доброму стані.

Наклепаний попереднім проходом шар, окалина на заготовці й концентрація напружень в одній точці. Характерно для нержавіючих і жароміцних сплавів.

1. Змінювати ap між проходами, щоб межа різання не залишалася на одному місці кромки.
2. Зменшити κr.
3. Знизити Vc.
4. Підсилити кромку, перейти на міцніший сплав.
5. Для заготовок з окалиною — перший прохід глибший за товщину кірки.

Дрібні відколи по кромці. З'являється раптово, часто на першій деталі після заміни пластини.

• Перерване різання, удари на вході.
• Занадто гостра геометрія для цих умов.
• Вібрація або нежорстка установка.
• Зрив наросту.
• Робота по дуже тонкій стружці.

1. Знизити подачу.
2. Перевірити виліт і закріплення, прибрати вібрацію.
3. Геометрія з підсиленою кромкою, більший rε.
4. Міцніший сплав: для перерваного різання в'язкість важливіша за твердість.
5. Плавний вхід у різ замість удару в торець.
6. Якщо є наріст — лікувати наріст, а не кромку.

Одиничні тріщини вздовж або впоперек кромки, без термічної гребінки. Часто передують поломці пластини цілком.

Механічне перевантаження: завелика подача і глибина, удар на вході, люфт у кріпленні, зношене гніздо або опорна пластина.

1. Знизити f, потім ap.
2. Перевірити гніздо, опорну пластину, затискний гвинт.
3. Скоротити виліт, підтиснути деталь.
4. Пластина більшої товщини або розміру.
5. В'язкіший сплав, підсилена кромка.
6. Змінити траєкторію входу.

Ряд паралельних тріщин упоперек кромки, гребінкою, з рівним кроком. Далі між ними викришуються шматочки.

Не температура сама по собі, а її перепади: перерване різання, вихід із різу, а найчастіше переривчаста подача СОЖ.

1. Визначитися з охолодженням: або рясне і безперервне, або сухе різання. Проміжного варіанта немає.
2. Знизити Vc, потім f.
3. Сплав, стійкіший до термоударів.
4. Підсилити кромку, збільшити rε.
5. Скоротити кількість входів і виходів у програмі.

Вершина не сколена і не зношена, а «попливла» — осіла й розкачалася.

Температура вища за ту, що тримає сплав: надто високі Vc, подача й глибина в сумі.

1. Знизити Vc, потім подачу, потім глибину — саме в такому порядку.
2. Стабільне охолодження.
3. Збільшити rε і κr, підсилити кромку.
4. Сплав із вищою термостійкістю й товстішим покриттям.

На кромці наліплюється матеріал заготовки, поверхня стає рваною, розмір стрибає. Наріст періодично зривається і забирає частину кромки.

Замала швидкість різання плюс схильний до налипання матеріал: низьковуглецеві сталі, нержавійка, алюміній, мідь.

1. Підвищити Vc — головна дія.
2. Підвищити подачу.
3. Позитивна геометрія з гострішим переднім кутом і полірованою поверхнею.
4. Перевірити СОЖ.
5. Сплав, стійкіший до налипання.

Стружка синя або фіолетова, деталь гаряча, розмір після охолодження не збігається з виміряним на верстаті.

Тепла виділяється більше, ніж встигає піти зі стружкою і СОЖ. Далі перетворюється на лунку, деформацію або термічні тріщини.

1. Знизити Vc, потім f і ap.
2. Налагодити охолодження: тиск, напрямок, концентрація.
3. Гостріша позитивна геометрія — менше тепла при тому самому знятті.
4. Зменшити хонінгування кромки.
5. Сплав із вищою термостійкістю.

Безперервна стрічка, намотується на деталь, оправку чи револьверну головку.

Стружколом не працює: подача і глибина вийшли за межі його діапазону. Найчастіше подача занадто мала.

1. Підвищити подачу.
2. Змінити ap, перерозподілити припуск між проходами.
3. Підібрати стружколом під фактичні режими — це основне рішення.
4. На м'яких і низьковуглецевих сталях із Х-подібними геометріями підвищити Vc.
5. Зменшити передній кут, змінити κr.
6. Направити струмінь СОЖ на відведення стружки.

Дрібні тверді фрагменти розлітаються, забивають напрямні, лишають подряпини на обробленій поверхні.

Стружколом дробить занадто агресивно для цих умов.

1. Знизити подачу і швидкість різання.
2. Стружколом із м'якшим дробленням.
3. Збільшити rε.
4. Направити СОЖ так, щоб струмінь вів стружку в піддон.